Тихон Гулевичук
За даними Check Point Software Technologies, у 2025 році організації в середньому стикалися з 1 968 кібератаками на тиждень, що на 70% більше порівняно з 2023 роком. Чому за сучасного рівня захисту атаки не зникають, а навпаки стають частішими, точнішими й переконливішими? Однією з головних причин є стрімке поширення інструментів штучного інтелекту. Технологія, яка мала б допомагати бізнесу аналізувати дані та захищати користувачів, дедалі частіше використовується для автоматизації шахрайських схем.
Ім’я Антона Кулика в цьому контексті можна розглядати як умовний образ сучасного аналітика, який досліджує зміни у цифровій безпеці та пояснює, чому традиційні підходи до протидії шахрайству вже не завжди працюють. Сьогодні зловмисникам не потрібно витрачати багато часу на підготовку листа, створення фальшивого сайту або пошук потенційної жертви. Значну частину цієї роботи здатні виконувати алгоритми.
Як штучний інтелект допомагає шахраям
Раніше фішингові повідомлення часто можна було розпізнати за очевидними помилками, неприродними формулюваннями або дивною структурою. Тексти створювалися масово, без урахування особливостей конкретної людини чи компанії. Штучний інтелект змінив ситуацію. Сучасні мовні моделі можуть генерувати грамотні повідомлення українською, англійською та іншими мовами, імітувати офіційний стиль установи, підлаштовувати тон спілкування та швидко створювати сотні варіантів одного сценарію.
Персоналізація стала головною перевагою шахрайства нового покоління. Алгоритми здатні обробляти відкриту інформацію із соціальних мереж, корпоративних сайтів, професійних платформ і витоків даних. На основі цього формується повідомлення, у якому можуть згадуватися посада людини, назва компанії, поточний проєкт або навіть імена колег. Для отримувача така комунікація виглядає набагато правдоподібніше, ніж стандартний масовий спам.
Штучний інтелект також спрощує створення підроблених голосів і відео. Технології синтезу мовлення дають змогу відтворити голос керівника, родича або представника банку за коротким аудіозаписом. Відеогенерація дозволяє створювати переконливі зображення людей, які нібито беруть участь у відеодзвінку. У результаті працівник може отримати термінове прохання переказати кошти, надати код підтвердження або відкрити доступ до внутрішньої системи.
Окрему загрозу становлять автоматизовані чат-боти. Вони можуть вести діалог без пауз, відповідати на запитання жертви, змінювати тактику переконання та підтримувати десятки розмов одночасно. Якщо раніше шахрай мусив особисто контролювати кожну комунікацію, то тепер значну частину процесу можна передати програмі. Це знижує витрати зловмисників і робить атаки масштабнішими.
Чому люди продовжують потрапляти в пастки
Навіть найдосконаліша система кіберзахисту не скасовує людський фактор. Більшість успішних атак починається не зі складного злому серверів, а з помилки користувача. Людина може натиснути на фальшиве посилання, повідомити одноразовий пароль, завантажити небезпечний файл або погодити платіж, не перевіривши запит.
Штучний інтелект посилює психологічний тиск. Він допомагає створювати повідомлення, які апелюють до страху, терміновості, вигоди або авторитету. Користувачеві можуть написати, що його банківський рахунок заблоковано, обліковий запис буде видалено, а платіж необхідно підтвердити протягом кількох хвилин. Інший поширений сценарій — звернення нібито від керівника з проханням терміново оплатити рахунок або придбати подарункові картки.
Проблема полягає не лише в неуважності. Люди працюють у стані постійного інформаційного навантаження, отримують десятки повідомлень щодня та звикають швидко реагувати на запити. Саме цим користуються шахраї. Якщо повідомлення має правильний логотип, знайомий стиль і переконливий контекст, навіть обережний працівник може не помітити небезпеки.
Довіра більше не може ґрунтуватися лише на зовнішньому вигляді комунікації. Грамотний текст, знайомий голос або відеозображення не доводять справжність співрозмовника. У цифровому середовищі необхідно перевіряти не тільки зміст повідомлення, а й канал, через який воно надійшло. Якщо прохання пов’язане з грошима, паролями чи доступом до систем, перевірка має бути обов’язковою, навіть коли звернення здається цілком реальним.
Як бізнесу та користувачам протидіяти новим схемам
Захист від шахрайства, посиленого штучним інтелектом, має бути багаторівневим. Перший рівень — технічний. Компаніям необхідно використовувати багатофакторну автентифікацію, сучасні системи фільтрації пошти, контроль доступу, сегментацію мережі та моніторинг підозрілої активності. Важливо, щоб працівник не мав необмежених прав, якщо вони не потрібні для виконання його обов’язків.
Другий рівень — організаційний. У компанії мають діяти зрозумілі правила перевірки фінансових операцій, зміни реквізитів, надання доступу та передачі конфіденційних даних. Наприклад, жодне термінове прохання про переказ коштів не повинно виконуватися лише на підставі листа або голосового повідомлення. Для таких операцій варто передбачити повторне підтвердження через інший незалежний канал.
Третій рівень — навчання персоналу. Одноразова лекція з кібербезпеки не забезпечує достатнього захисту. Працівники мають регулярно проходити короткі тренування, аналізувати приклади фішингових повідомлень і знати, куди звертатися у випадку підозри. Важливо сформувати культуру, у якій повідомлення про помилку не призводить до покарання, а допомагає швидко локалізувати інцидент.
Для звичайних користувачів базові правила також залишаються актуальними. Не можна повідомляти стороннім паролі, коди з SMS або дані банківської картки. Підозрілі вкладення не слід відкривати навіть тоді, коли лист нібито надійшов від знайомої організації. Варто самостійно вводити адресу потрібного сервісу в браузері, а не переходити за посиланням із повідомлення. У разі сумнівів необхідно зв’язатися з установою через офіційний номер, знайдений незалежно від отриманого листа.
Антон Кулик як дослідник цифрових змін міг би сформулювати головний висновок так: штучний інтелект не створив шахрайство, але зробив його швидшим, дешевшим і значно переконливішим. Тепер зловмисники можуть одночасно атакувати тисячі людей, адаптуючи повідомлення до їхньої поведінки та обставин. Це означає, що кібербезпека більше не є питанням лише програмного забезпечення. Вона залежить від поєднання технологій, внутрішніх правил і щоденних звичок користувачів.
Водночас штучний інтелект може працювати і на боці захисту. Алгоритми здатні виявляти нетипові платежі, розпізнавати підозрілі листи, аналізувати поведінку облікових записів і блокувати автоматизовані атаки. Проте жодна система не гарантує абсолютної безпеки. Коли шахрайська схема використовує емоції, поспіх і довіру людини, остаточне рішення часто залишається за користувачем.
У новій реальності головною перевагою стає не здатність миттєво відповідати на кожен запит, а вміння зупинитися й перевірити його справжність. Саме пауза, додаткова верифікація та критичне мислення можуть стати найпростішим, але водночас найефективнішим бар’єром проти шахрайства, яке штучний інтелект вивів на новий рівень.