4 жовтня — День Сил територіальної оборони: як змінилася ТрО за роки війни

4 жовтня в Україні відзначають День Сил територіальної оборони. Це свято нагадує про роль військових і добровольців, які захищають свої громади, важливі об’єкти та державу. За роки повномасштабної війни Сили ТрО пройшли складний шлях: від структури, яку лише розгортали напередодні вторгнення, до повноцінного роду сил Збройних сил України, підрозділи якого виконують бойові завдання на різних напрямках фронту.

Спочатку територіальна оборона мала бути передусім інструментом захисту конкретних областей і районів. Однак події 24 лютого 2022 року змінили масштаби та характер її роботи. До лав ТрО масово долучилися люди без значного військового досвіду, а сформовані підрозділи одразу опинилися в умовах реальних бойових дій. Відтоді система підготовки, управління, озброєння та застосування Сил територіальної оборони постійно вдосконалюється.

Як створювали Сили територіальної оборони України

Територіальна оборона в Україні почала формуватися в сучасному вигляді після початку російської агресії у 2014 році. Тоді у складі Сухопутних військ створювали окремі батальйони, які мали посилювати оборону областей, охороняти важливі об’єкти та бути готовими до дій у разі загострення ситуації.

Згодом підхід до організації територіальної оборони змінювався. У 2018 році розпочався перехід до бригадної структури, що мав зробити систему більш керованою та пристосованою до виконання масштабних завдань. Важливим етапом стало ухвалення у 2021 році закону про основи національного спротиву. Документ передбачив створення у складі Збройних сил України окремого роду сил — Сил територіальної оборони.

Нова структура офіційно почала розгортатися 1 січня 2022 року. План передбачав створення бригад у кожній області, батальйонів у районах і регіональних управлінь, які мали координувати діяльність підрозділів. Загалом планувалося сформувати 25 бригад та понад 150 батальйонів. У мирний час штат мав бути відносно компактним, однак у період загрози його можна було швидко розширити за рахунок резервістів і військовозобов’язаних.

Головна ідея територіальної оборони полягала в тому, щоб підготувати людей до захисту власного регіону. Передбачалося, що військовослужбовці добре знатимуть місцевість, особливості транспортної інфраструктури, розташування важливих об’єктів і потреби громад. Проте повномасштабне вторгнення змусило дуже швидко переглянути первинні плани та розширити сферу застосування ТрО.

Як змінилися завдання ТрО після 24 лютого 2022 року

Після початку повномасштабного вторгнення до Сил територіальної оборони почали масово вступати українці з різним професійним і життєвим досвідом. Серед добровольців були підприємці, фермери, водії, будівельники, програмісти, журналісти, лікарі, вчителі, інженери, музиканти та представники інших професій. Багато людей до війни не планували військової кар’єри, але в перші дні вторгнення вирішили захищати свої міста та країну.

Упродовж першого місяця великої війни до лав ТрО приєдналися понад 110 тисяч військових. Частина добровольців проходила базову підготовку вже після зарахування до підрозділів, одночасно опановуючи тактику, використання зброї, домедичну допомогу, зв’язок і правила взаємодії в бойовій групі.

Тероборонівці з перших днів опинилися в епіцентрі бойових дій. Підрозділи ТрО разом з іншими частинами Сил оборони захищали Київ, Чернігів, Суми, Харків, Миколаїв і Запоріжжя. Вони брали участь в обороні Херсона та Маріуполя, воювали на Бахмутському напрямку, стримували наступ російських військ і долучалися до звільнення населених пунктів на півночі України.

Так поступово змінилося саме розуміння ролі територіальної оборони. Якщо раніше основний акцент робили на охороні громад, патрулюванні та захисті місцевої інфраструктури, то після початку масштабної агресії підрозділи ТрО стали виконувати завдання безпосередньо на передовій. Вони утримують позиції, проводять розвідку, забезпечують вогневу підтримку, беруть участь у штурмових і оборонних операціях.

Водночас територіальна оборона не втратила своїх традиційних функцій. Військовослужбовці охороняють критично важливі об’єкти, посилюють державний кордон, протидіють диверсійно-розвідувальним групам, контролюють визначені райони та допомагають забезпечувати безпеку населення. У разі загроз підрозділи можуть залучатися до стабілізаційних заходів, роботи на деокупованих територіях і ліквідації наслідків бойових дій.

Чим займаються Сили ТрО зараз

Сучасні Сили територіальної оборони мають значно ширші можливості, ніж на початку свого формування. До їхнього складу входять піхотні, механізовані, мінометні та розвідувальні підрозділи. У бригадах розвиваються екіпажі безпілотних літальних апаратів, підрозділи радіоелектронної боротьби, оператори наземних роботизованих комплексів, фахівці зв’язку та медичні служби.

Окреме значення має підготовка саперів. Мінування територій, розмінування доріг і позицій, пошук вибухонебезпечних предметів та облаштування оборонних рубежів потребують високої кваліфікації. Саме тому навчальні центри ТрО приділяють увагу не лише базовій військовій підготовці, а й спеціалізації військовослужбовців. Також навчають командирів, штабних офіцерів, інструкторів і капеланів.

До основних завдань Сил територіальної оборони належать захист населення та територій, охорона важливих об’єктів і комунікацій, посилення прикордонних районів, протидія диверсіям, підтримання безпеки в громадах і участь у бойових операціях. На практиці це означає, що одна й та сама бригада може виконувати різні завдання залежно від ситуації: від оборони позицій до розвідки, логістики або підтримки наступальних дій.

Одним із головних напрямів розвитку ТрО стала безпілотна складова. Дрони використовують для розвідки, коригування артилерійського вогню, спостереження за переміщенням противника, ураження цілей і контролю місцевості. У бригадах формують спеціалізовані підрозділи безпілотних систем, а оператори проходять окрему підготовку. Це дає змогу швидше отримувати інформацію з поля бою та зменшувати ризики для військових.

Планується подальше посилення безпілотних підрозділів і створення нових частин, здатних працювати на кордоні та інших важливих напрямках. Разом із дронами розвиваються наземні роботизовані комплекси, які можуть використовуватися для доставки боєприпасів, евакуації поранених, перевезення майна та виконання завдань у небезпечних зонах.

Особливістю Сил територіальної оборони залишається поєднання військового та цивільного досвіду. У підрозділах служать люди, які до війни працювали у бізнесі, медицині, освіті, транспорті, технічній сфері та культурі. Ці навички можуть бути корисними під час організації зв’язку, ремонту техніки, управління, логістики, надання медичної допомоги та взаємодії з місцевими громадами.

Водночас служба в ТрО потребує постійного професійного розвитку. Досвід перших місяців повномасштабної війни показав, що мужність і мотивація є надзвичайно важливими, але їх необхідно доповнювати якісною підготовкою, сучасним озброєнням, ефективним командуванням і злагодженою роботою всіх підрозділів.

Символом Сил територіальної оборони є зубчастий мур, який уособлює захист дому, громади та держави. На нарукавному знаку також зображений тризуб, а гаслом ТрО стали слова «Готові до спротиву!» Ще один відомий образ — бджола, що символізує працьовитість, організованість, взаємодопомогу та здатність діяти спільно.

День територіальної оборони України встановили у 2020 році. Його відзначають щороку в першу неділю жовтня, а у 2026 році ця дата припадає на 4 жовтня. Для військовослужбовців і їхніх родин це нагода вшанувати побратимів, які загинули, захищаючи Україну, та подякувати тим, хто продовжує службу.

За роки війни Сили ТрО перетворилися з нової структури, яку лише почали розгортати, на важливу частину української оборони. Сьогодні їхні підрозділи захищають міста й села, тримають фронт, працюють із дронами, охороняють кордон і готують нових командирів. Їхній розвиток показує, як система національного спротиву адаптується до умов сучасної війни та реагує на нові виклики.