Дата публікації Між молотом та ковадлом. Що може зробити влада для зупинки нападів на військовослужбовців ТЦК
Опубліковано 24.04.26 16:35
Переглядів статті Між молотом та ковадлом. Що може зробити влада для зупинки нападів на військовослужбовців ТЦК 19

Між молотом та ковадлом. Що може зробити влада для зупинки нападів на військовослужбовців ТЦК

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

В Україні з 24 лютого 2022 року триває загальна мобілізація, і разом із цим дедалі частіше фіксуються напади на військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). За даними офісу омбудсмена, за цей період зареєстровано понад 575 таких випадків і чотири вбивства, тоді як у Нацполіції наводять інші показники — 619 фактів опору і троє загиблих. Ці цифри свідчать про загрозливу тенденцію, яка поєднує як реальні правопорушення, так і інформаційні атаки, спрямовані на дискредитацію мобілізаційного процесу.

Між молотом та ковадлом. Що відбувається і чому

Напади на військовослужбовців ТЦК та СП варіюються від словесних погроз і перешкоджання до тілесних ушкоджень, підпалів, пошкоджень майна, замахів і вбивств. Найбільше випадків зафіксовано в окремих регіонах — зокрема Харківській, Київській та Дніпропетровській областях. Частина інцидентів має основу в реальних конфліктах навколо призову, інша — штучно підживлюється проросійськими телеграм-каналами та бот-кампаніями, що системно збільшують обсяг деструктивного контенту щодо діяльності ТЦК та СП.

Ця суміш має дві ключові причини. По-перше, є внутрішні проблеми системи мобілізації: випадки перевищення повноважень, корупційні епізоди, порушення права на захист і медичну допомогу, неправомірні виклики осіб з відстрочками. По-друге, існує зовнішній інформаційний вплив, який екстремізує окремі конфлікти і перетворює локальні інциденти на загальнонаціональну проблему довіри до мобілізації.

Що може зробити влада: практичні та швидкі кроки

Щоб зупинити нападницькі дії проти військовослужбовців ТЦК та СП, необхідний комплексний підхід, який поєднає правоохоронні, адміністративні, соціальні та інформаційні заходи.

1) Забезпечити невідворотність покарання. Чітка і швидка реакція поліції, належне документування злочинів і прискорені судові процедури для нападників повинні стати пріоритетом. Важливо, щоб законодавство й практика давали можливість накладати реальні строки покарання за напади та перешкоджання діяльності ТЦК.

2) Уточнити правовий статус і межі повноважень працівників ТЦК та СП. Потрібні нормативні роз’яснення про те, які дії є законними, а які потребують участі поліції. Це знизить ризики "бусифікації" — коли працівники діють як правоохоронці без належних підстав.

3) Провести незалежний аудиторський контроль і дисциплінарну перевірку. Комплексний аудит функціонування ТЦК та СП дозволить виявити корупційні ризики, ознаки перевищення повноважень і системні помилки, які породжують конфлікти.

4) Підвищення соціальних гарантій і грошового забезпечення. Коли механізм мобілізації напівофіційний або непрозорий, це породжує недовіру. Поліпшення умов служби, компенсацій, пільг для призваних і чітке законодавче закріплення пільг для поранених і ветеранів зменшить соціальну напругу.

5) Прозорий та дружній комунікаційний супровід мобілізації. Інформаційна кампанія з детальними поясненнями процедур, прав громадян, підстав для відстрочок і механізмів апеляції знизить градус непорозумінь. Окремо — боротьба з дезінформацією: виявлення і блокування каналів, які штучно поширюють наклепи, у межах правового поля.

6) Співпраця з місцевою владою та громадами. Мобільні консультаційні центри, гарячі лінії, представники омбудсмена в регіонах, співпраця з лідерами громад — усе це сприятиме швидкому вирішенню конфліктів на місці без ескалації насильства.

7) Профілактика через навчання та етичні стандарти. Тренінги для працівників ТЦК з прав людини, медіації конфліктів, правильного поводження з громадянами, а також впровадження механізмів контролю за дотриманням професійних стандартів.

Усе це потребує координації між Міністерством оборони, правоохоронними органами, офісом омбудсмена та місцевими громадами. Без закінчування насильства та безвідповідальності з будь‑якої сторони мобілізаційний процес залишатиметься вразливим, а суспільна довіра — підірваною. Комплексні і прозорі рішення, швидкий розгляд правопорушень та системна комунікація — ключі до зменшення кількості нападів і відновлення громадянського консенсусу навколо захисту країни.

Володимир Фомічов, УП — оновлений огляд проблеми та можливих рішень